A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Оваднівська громада
Волинська область, Володимир-Волинський район

Село Замости

Дата: 26.12.2020 10:37
Кількість переглядів: 82

 

Село Замости

 

Замости – село, розташоване в долині річки Турія, на її правому березі. Село тягнеться вздовж річки однією вулицею і тільки одна вуличка відходить на північ. Площа села – 30 га. З трьох сторін село оточене лісом. Від районного центру Турійськ село віддаляє 25 км. До магістралі Любомль – Володимир-Волинський – 7 км, до Володимира-Волинського – 15 км. Найближча залізнична станція – Овадно, знаходиться за 7 км. Назву село одержало через своє географічне розміщення. Річка Турія тут спочатку тече із сходу на захід, а за селом повертає на північ. Тому воно зв’язане з іншими населеними пунктами двома мостами – от і Замости.

Жителі села на своїх городах знаходять кам’яні знаряддя праці періоду палеоліту, однак, коли саме село було засноване, невідомо.

За даними професора О.Цинкаловського, воно було присілком села Верби і належало в кінці ХІХ століття до фільварку пана Дверницького. В цей час в колонії було всього три будинки і 15 жителів (Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся, том І, Вінніпег: Волинь, 1984р. – с.430).

В роки першої світової війни царські урядовці примусово евакуювали жителів села в Таврію, а село спалили. З 1919 по 1939 рр. село перебувало під владою Польщі. Ґрунти тут дерново-підзолисті, супіщані, малородючі. Селяни мали їх по 6-8 десятин, тому життя було бідним.

Все, що потрібно було для ужитку, виготовлялося вдома – одяг, взуття, реманент. В теплу пору року ходили босими, взимку – в постолах та обмотках. Жили в напівземлянках і однокімнатних дерев’яних будинках, світили смоляними скіпками. Ліси навкруги належали поміщикам, тому навіть за збирання ягід і грибів потрібно було платити (записано зі слів Сліпчук Надії, 1911 року народження, у лютому 2007 року).

Колонія Підруддя була заселена поляками. У 1939 році першими "совєтами" усадників було вивезено в Росію, в район Архангельська, будинки їх були розібрані.

Між селами Руда і Замости на правому березі річки Турія за 200 м від берега була побудована і довго функціонувала чотирикласна польська школа. Приміщення було велике, світле, з багатьма вікнами. Учнів ходило багато, вчив один вчитель у дві зміни, навчання велося польською мовою.

У 1944 році,  під час Великої Вітчизняної війни по західній околиці села проходила оборонна лінія радянських військ, а в селі Руда – німецьких. Фронт стояв довго, до цього часу є ще залишки окопів з одного і другого боку річку, а всюдисущі хлопчаки знаходять патрони.

Чоловіків було мобілізовано до лав радянської армії. Багато з них загинуло чи пропали безвісти. Це Д.М.Гочачко, М.І.Грицак, І.В.Журавель, М.В.Захарчук, М.Ф.Крущук, М.А.Никитюк, К.П.Пирожик, Г.І.Пук, Г.А.Радзик, Г.П.Радзик, М.М.Романюк, П.Т.Сачан, Д.М.Сайчук, А.М.Семенюк, С.М.Федонюк, Д.М.Федюк, І.Я.Юрчук.

Колгосп примусово утворили в 1947 році і приєднали до села Ягідне. Ніякої оплати за роботу не отримували, змушені були ще сплачувати державі податки. Кожен двір користувався земельною ділянкою 0,25 га, пізніше ділянку збільшили до 0,5 га.

Кращий життєвий рівень став у 60-х роках ХХ століття, коли скасували заборону на виїзд сільського населення до міст і селяни, коли почали будувати шахти біля міста Нововолинськ, виїхали туди. Село Замости приєднали до колгоспу імені Щорса, де головою був О.М.Адамчук. До середини 90-х років ХХ століття в селі була тваринницька ферма, де утримували корів, відгодовували телят.

Після війни початкова школа в Замостах була в колонії Ганнусин, де навчала дітей вчителька Ковалінська, та коли побудували школу в селі Руда, цю початкову школу закрили.

В селі був медпункт, де незмінним фельдшером понад 40 років працювала Марія Степанівна Капітанчук, сім’я якої була депортована в Україну 1945 року з Польщі. Односельці ласкаво називали її "дохторкою" і зверталися до неї не тільки за медичною допомогою, а й за порадами з інших питань. У Нововолинській міській лікарні довгий час працював нині покійний талановитий хірург, уродженець села Замости, Петро Харитонович Сушик.

Довгий час мосту через річку Турія з південної сторони села не було. І тільки в 2006 році його було побудовано.

Навколо чудові краєвиди, чисте повітря, ліси багаті на гриби, ягоди, тому є перспективи для розвитку сільського зеленого туризму.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь