2 лютого – Всесвітній день водно-болотних угідь
Кожного року 2 лютого країни світу, які мають на своїх територіях водно-болотні угіддя, у тому числі Україна, відзначають Всесвітній день водно-болотних угідь. Відзначення цього Дня приурочено до підписання світовою спільнотою 2 лютого 1971 року у місті Рамсар (Іран) міжнародної угоди – Конвенції з водно-болотних угідь міжнародного значення.
Тема 2021 року – «Водно-болотні угіддя, вода і життя – нероздільні!».
Цьогорічна тема привертає увагу до питань пов’язаних з використанням прісної води, а також ролі водно-болотних угідь у накопичені, очищенні та постачанні прісної води для потреб людства і природних процесів. 
Рамсарська конвенція закликає звернути увагу на зростаючу водну кризу по всьому світі та одну з її причин – руйнування водно-болотних екосистем. У той самий час водно-болотні угіддя надають низку екосистемних послуг від яких залежить людство і вартість яких оцінюється у 47 трильйонів доларів США на рік – це і постачання прісної води для питання і сільського господарства, риболовля і аквакультура, протидія негативному впливу штормів та повеней, регуляція клімату та створення середовища існування.
Рамсарська конвенція наголошує на необхідності запровадження основних підходів для збереження прісних вод та забезпечення належного доступу до чистої води – це припинення руйнування і початок відновлення водно-болотних угідь, демонтаж гребель, припинення надмірної експлуатації підземних вод, очищення і припинення забруднення джерел прісної води, збільшення ефективності використання води, «мудре» використання водно-болотних угідь, інтеграція питань управління водно-болотними угіддями у секторальні та регіональні плани розвитку.
У світі налічується 2 221 водно-болотне угіддя загальною площею 21,421 млн. гектарів. Серед них і 33 українських водно-болотних угіддя міжнародного значення загальною площею біля 678 тис. гектарів. З них 22 угіддя отримали статус міжнародних у 1995 році, а в 2004 році Бюро Рамсарської конвенції прийняло рішення про надання міжнародного статусу ще 11 природним комплексам України.
Водно-болотні угіддя це не лише заболочена місцевість, яку люди найчастіше бажають осушити, засадити лісом, добувати торф чи перетворити болота на поля, але і природні водосховища – акумулюючи і зберігаючи дощові та талі води вони запобігають повеням. Протягом посушливих періодів водно-болотні угіддя «віддають воду» і затримують початок посухи.
Турбота про довкілля особливо актуальна як на території України, так і на нашій Волині. Слід наголосити, що при провадженні своєї господарської діяльності, людям необхідно пам’ятати про руйнівні та незворотні наслідки недбалого та бездумного ставлення до навколишнього середовища, інакше в майбутньому екологічних катастроф, таких як наприклад, посухи, висихання колодязів, обміління річок та замулювання озер, просто не уникнути.
