РІШЕННЯ №29/39 Про затвердження Тренінгової програми «БАТЬКІВСТВО БЕЗ СТРЕСУ»

Дата: 04.12.2023 15:17

Кількість переглядів: 168

ОВАДНІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

ХХIХ сесія VIII скликання

РІШЕННЯ

24.11. 2023                                  с. Овадне                                              № 29/39

Про затвердження Тренінгової

програми «БАТЬКІВСТВО БЕЗ СТРЕСУ»

Відповідно до статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з метою поліпшення стосунків між батьками й дітьми шляхом розвитку та підтримання навичок позитивного батьківства; формування навичок розпізнавання стресових реакцій дітей та ознайомлення із способами якнайкращого реагування на них; надання першої психологічної допомоги, а також сприяння розвитку стресостійкості батьків та осіб, які їх замінюють, сільська рада

ВИРІШИЛА :

1. Затвердити Тренінгову програма «Батьківство без стресу» згідно з додатком.

2. Визначити психолога ЦНСП Оваднівської сільської ради відповідальним виконавцем реалізації Тренінгової програми «Батьківство без стресу» .

3.Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію з гуманітарних питань, з питань прав людини, законності, депутатської діяльності, етики, регламенту і здійснення контролю за дотриманням вимог діючого законодавства щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

Голова                                                                                     Сергій ПАНАСЕВИЧ

 Сочин Анна

Затверджено:

                                                                     рішення

Оваднівської сільської ради

восьмого скликання

від 24.11.2023 року №29/39

Тренінгова програма «БАТЬКІВСТВО БЕЗ СТРЕСУ»

Мета програми: Поліпшення стосунків між батьками й дітьми шляхом розвитку та підтримання навичок позитивного батьківства; формування навичок розпізнавання стресових реакцій дітей та ознайомлення із способами якнайкращого реагування на них; надання першої психологічної допомоги, а також сприяння розвитку стресостійкості батьків та осіб, які їх замінюють.

Завдання програми:

1. Ознайомити з особливостями та проявами вікових криз у дітей та розглянути різні стратегії взаємодії у вихованні.

2. Сприяти розумінню особливостей сприйняття стресових ситуацій дітьми різного віку, а також розвивати вміння розпізнавати можливі прояви стресових реакцій у дітей.

3. Розвивати навички моніторингу (розпізнавання) та подолання стресових реакцій у батьків (осіб, які їх замінюють).

4. Формувати базові уміння у батьків (осіб, які їх замінюють) щодо надання першої психологічної допомоги задля стабілізації психоемоційного стану дітей.

5. Сприяти розумінню учасниками важливості ненасильницьких методів взаємодії та позитивного батьківства.

6. Формувати навички успішного розв’язання конфліктів між батьками (особами, які їх замінюють) та дитиною.

7. Формувати соціально прийнятні норми поведінки у дитини, навички конструктивної взаємодії з однолітками та ефективного розв’язання конфліктів у школі, орієнтованих на співпрацю у взаємодії з іншими.

8. Мотивувати до позитивних змін у сімейній взаємодії та до зміцнення родинних зв’язків як ключового фактора стресостійкості людини.

Цільова група: програма призначена для роботи з батьками та особами, які їх замінюють, що проживають у 0–15 км від лінії розмежування та зазнають найбільш негативного впливу наслідків військового конфлікту.

Методологічні засади програми

Позитивне батьківство – це умова взаємодії між батьками і дітьми, яка характеризується надійною емоційною прив’язаністю, готовністю батьків розпізнавати та задовольняти потреби дітей: у безпеці, прийнятті та турботі, відчутті автономії та компетентності, спонтанності та грі, свободі вираження потреб та емоцій, встановленні реалістичних меж, самоконтролі та дисципліні. Позитивне батьківство передбачає володіння батьками (особами, які їх замінюють) вмінням підтримувати та стабілізувати дітей в емоційно складних ситуаціях і стресі.

Для реалізації концепції позитивного батьківства батьки (особи, які їх замінюють) мають мати:

■ систему специфічних (психолого-педагогічних та морально-правових) знань та навичок як результат спеціальної (батьківської) або самостійної освіти щодо особливостей розвитку та виховання дитини;

■ стійку позитивну систему уявлень про себе як про батька / матір / опікуна / іншу особу, яка замінює батьків;

■ зрілу структуру особистості, що включає просоціальні та конструктивні цінності та стандарти;

■ розвинені комунікативні навички;

■ достатньо специфічних умінь та навичок для стабілізації свого стану та надання допомоги дітям у проживанні стресових ситуацій та для виконання виховних завдань у ненасильницькі способи.

Розвиток батьківської компетентності є можливим за умови спеціально організованої діяльності, яка включає: усвідомлення потреби в розвитку батьківської компетентності, формування мотиву, планування здійснення діяльності та специфічні дії з її виконання (Л. Виготський, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн). Засадничим під час розробки нашої програми стало положення, що компетентність є динамічною характеристикою особистості, відтак її можна постійно вдосконалювати та розвивати.

Батьківська компетентність пов’язана із системою переконань та стереотипних поведінкових реакцій, які формуються на основі:

■ дитячого досвіду стосунків у сім’ї;

■ досвіду проживання психосоціальних криз та психотравмуючих подій упродовж життя;

■ особливостей соціального середовища;

■ культуральних характеристик місцевості, у якій проживає сім’я.

Від рівня розвитку батьківської компетентності та типу емоційної прив’язаності залежать стиль батьківського виховання та виховні стратегії батьків/опікунів. Психологічний клімат у родині, рівень психолого-педагогічної компетентності батьків впливають на емоційний стан дитини та зумовлюють специфіку її розвитку на кожному віковому етапі. Врешті стиль реагування на стресові фактори від батьків (осіб, які їх замінюють) передається їхнім дітям.

Найважливішим чинником успішного психічного розвитку дитини є тепле відношення з боку батьків (осіб, які їх замінюють) та надійна прив’язаність.

Втручання, спрямовані на зменшення емоційного дистресу у батьків, пов’язаного із травмою дитини, а також вдосконалення батьківських вмінь надавати всебічну підтримку можуть покращити самопочуття дитини навіть без надання допомоги безпосередньо їй.

У цій програмі увага зосереджена здебільшого на аспектах проблемних або дисфункційних способів регуляції своїх емоцій, які лежать в основі неадаптивної поведінки. Відповідно, дисфункційні думки часто є джерелом або важливим аспектом виникнення дезадаптивної поведінки, що спричиняє негативні для батьків/опікунів наслідки (дезадаптація у суспільстві, сімейні сварки тощо).

Знання та навички, яких набудуть учасники внаслідок проходження програми

Пройшовши запропоновану програму, учасники отримають знання щодо таких питань:

■ поняття позитивного батьківства; важливість для нього безпечної емоційної прив’язаності у сім’ї;

■ особливості та прояви вікових криз у дітей;

■ фактори виникнення стресової реакції у дорослих та дітей;

■ типи стресового реагування залежно від віку;

■ особливості та шляхи ефективного реагування дорослих на стресову реакцію дітей;

■ поняття стресостійкості та його складники;

■ основи першої психологічної допомоги в разі різних психоемоційних реакцій у дітей;

■ ненасильницькі методи комунікації та виховання дітей;

■ інструменти розвитку ефективної взаємодії з однолітками та успішного розв’язання конфліктів, орієнтованих на співпрацю з іншими.

Пройшовши запропоновану програму, учасники розвинуть такі навички:

■ моніторинг стресових реакцій у себе та у дітей;

■ використання інструментів першої психологічної допомоги для саморегуляції та стабілізації емоційного стану дітей;

■ застосування навичок ненасильницької комунікації та позитивного батьківства (чутливість до актуальних потреб дитини);

■ розв’язання конфліктів між дитиною та дорослим, а також між дітьми у сім’ї;

■ чуйне спілкування з дитиною та допомога у розв’язанні життєвих ситуацій;

■ співпраця та побудова соціально прийнятних норм поведінки, навичок конструктивної взаємодії з однолітками та ефективного розв’язання конфліктів у школі, орієнтованих на співпрацю у взаємодії з іншими.

Ресурси, необхідні для реалізації програми

Програма висуває певні вимоги до навчального приміщення та його технічного забезпечення, а саме:

■ площа аудиторії має відповідати чисельності групи;

■ стільці для учасників та ведучих мають бути розташовані по колу, за межами якого повинні стояти столи для роботи груп;

■ місця учасників мають бути мобільними, столи та стільці – переміщуваними;

■ приміщення має бути оснащене дошкою, блокнотом для фліпчарту та маркерами для записів;

■ наявність проекційної техніки (ноутбук та проектор) та екрана.

Освітлення, температура повітря у приміщенні мають бути комфортними та безпечними для учасників програми.

Форми роботи

Основні форми проведення занять – інформаційні повідомлення та тренінг із розвитку навичок, що реалізуються в груповому форматі роботи. Така форма сприяє розвитку навичок обміну інформацією, вчить розуміти чужу та висловлювати свою думку, допомагає розвивати та відпрацьовувати на практиці необхідні навички. Під час тренінгу інформація засвоюється швидше й легше, тому що учасники мають змогу обговорити те, що є дискусійним, поставити запитання й одразу застосувати отримані знання на практиці, формуючи в такий спосіб відповідні поведінкові навички.

Групова робота у межах тренінгу реалізується за допомогою різних форм, що охоплюють інформаційні повідомлення та презентації ведучих, пошук творчих ідей шляхом «мозкового штурму», бесіди та обговорення, роботу в групах, рольові ігри, індивідуальні та домашні завдання.

Структура програми

Тренінгову програму «Батьківство без стресу» викладено в методичному посібнику та інформаційному буклеті для учасників.

Матеріали програми наведені у вигляді серії з 3 модулів:

Модуль І. Для батьків та осіб, які їх замінюють, що виховують дітей різного віку (базовий) – 8 базових занять (3 інформаційнихі, 5 практичних).

Модуль ІІ. Для батьків та осіб, які їх замінюють, що виховують дітей дошкільного та молодшого шкільного віку – 4 практичних заняття.

Модуль ІІІ. Для батьків та осіб, які їх замінюють, що виховують підлітків – 3 практичних заняття.

Кожне заняття триває 2 години (120 хвилин) і складається з трьох частин:

1. Вступна: привітання учасників програми, повторення матеріалу попереднього заняття, обговорення домашнього завдання, роз’яснення незрозумілих моментів.

2. Основна: огляд поточного заняття, викладення нового теоретичного матеріалу, виконання практичних вправ (у разі проведення практичних занять).

3. Підсумок: пояснення домашнього завдання та підбиття підсумків.

Важливим компонентом програми є те, що у проміжках між заняттями учасники виконують домашнє завдання, що дає змогу закріпити отриману на зустрічі інформацію на практиці та напрацьовувати необхідні навички. Стандартне обговорення на початку кожної сесії результатів виконання домашнього завдання дозволяє побудувати своєрідний місток між зустрічами.

Розмір та склад груп

Оптимальна чисельність групи – 6–8 осіб; максимально можлива кількість учасників – 12 осіб. Групи можуть включати обох батьків або інших членів сім’ї, які займаються вихованням дитини (бабусі, дідусі, тітки, дядьки та ін.).

Тривалість та періодичність зустрічей

Рекомендована періодичність занять – не рідше одного разу на тиждень (за можливості – в першій половині вихідного дня).

Зміст заходів програми

МОДУЛЬ І. ДЛЯ БАТЬКІВ ТА ОСІБ, ЯКІ ЇХ ЗАМІНЮЮТЬ, ЩО ВИХОВУЮТЬ ДІТЕЙ РІЗНОГО ВІКУ

МОДУЛЬ ІІ. ДЛЯ БАТЬКІВ ТА ОСІБ, ЯКІ ЇХ ЗАМІНЮЮТЬ, ЩО ВИХОВУЮТЬ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ТА МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

МОДУЛЬ ІІІ. ДЛЯ БАТЬКІВ ТА ОСІБ, ЯКІ ЇХ ЗАМІНЮЮТЬ, ЩО ВИХОВУЮТЬ ПІДЛІТКІВ

« повернутися